Чому УАПП?

Створення в рамках ЄФПП національної організації УАПП є закономірним та необхідним кроком для створення реальних можливостей отримання професійної підготовки в галузі психоаналізу та психоаналітично-орієнтованої психотерапії в Україні.

Розглянемо ситуацію у випадку, коли психолог або лікар, що спеціалізується в галузі психіатрії та психотерапії, вирішує отримати необхідну підготовку та займатися у своєму житті такою чудовою справою як психоаналітичне лікування пацієнтів.

Що, хто та як може допомогти йому в Україні?

Існують пропозиції від різних «Інститутів Психоаналізу» та кафедр психотерапії, які не сертифіковані міжнародною психоаналітичною спільнотою, представленою Міжнародною Психоаналітичною Асоціацією (див. посилання) та ЄФПП та, відповідно, не визнаються ніде у цивілізованому світі.

Чому?

- Тому що сертифікація та визнання можливі лише за такого професійного рівня підготовки та навчання, який відповідає необхідним міжнародним стандартам.

- Тому що психоаналіз та психоаналітична психотерапія не можуть бути використані правильно і з користю для пацієнта тим «психоаналітиком», який не пройшов необхідного багатоступеневого навчання. Як не може проводити операцію на головному мозку лікар, який не пройшов спеціалізовану підготовку?

– Тому що «дике» лікування призводить до «диких» результатів.

Відповідно, т.зв. «психоаналітичні організації», які мають фахівців, підготовлених за стандартами та умовах МПА і ЄФПП, не зізнаються у світовому психоаналітичному співтоваристві. Вони не беруть участь у міжнародних конференціях, наукових проектах, не публікуються у визнаних психоаналітичних журналах, їх роботи не приймаються, а розглядаються радше як «дивацтва та дикість» в умовах посттоталітарних країн.

Але що існує для тих, хто хотів би займатися справжнім психоаналізом та здобути справжню освіту?

МПА та ЄПФ (Європейська психоаналітична федерація) створили Психоаналітичний Інститут для Східної Європи імені Хан-Гроєн Праккен (див. посилання), покликаний допомогти, шляхом відповідної підготовки в західних європейських країнах, де є психоаналітичні суспільства та інститути МПА, отримати необхідну для членства в МПА кваліфікацію. На сьогоднішній день члени та кандидати, які проходять таку підготовку, утворили вже свою організацію УПО (Українське психоаналітичне товариство, див. посилання). Проте УПО має ще пройти низку підготовчих процедур, так звану стаді-груп, для набуття статусу членства в МПА на правах окремої та рівноправної національної організації. За попередніми розрахунками, це займе ще 5-7 років. Тільки тоді українські психоаналітики зможуть самостійно та повноправно створювати власні інститути та сертифікувати навчання, яке відповідатиме вимогам МПА.

Психоаналітичний Інститут для Східної Європи, після 12 років плідної роботи, готується до завершення своєї місії у Східній Європі, орієнтуючись на допомогу у створенні стаді-груп у країнах, які вже мають своїх членів та кандидатів МПА. Так, в останній рік статус аналітиків, авторизованих проводити навчальний аналіз за стандартами МПА (аналогічний статусу тренер-аналітика у стадії-групах та товариствах МПА) отримали четверо українських прямих членів МПА. Для майбутніх психоаналітів України це означає, що вони можуть навчатися за умов стаціонарного тренінг-аналізу у своїй країні.

У той же час підготовка в галузі психоаналітичної психотерапії, яка за своїми стандартами та вимогами досить висока, але все ж таки не така об'ємна і тривала як для членства в МПА, вже стала можливою в Україні. Психоаналітики, які здобули освіту та статус членів МПА, пройшли своє повне навчання в європейських країнах (Швейцарії, Німеччині, Литві, Фінляндії) і вже можуть навчати психологів та лікарів психоаналітично орієнтованої психотерапії в рамках вимог ЄФПП. Для розвитку такої освіти та встановлення практики психоаналітичної психотерапії за стандартами ЄФПП в Україні та створено таку організацію як УАПП.

У чому переваги навчання за стандартами УАПП та ЄФПП?

У вимогах тренінг-терапії можливе використання шаттл-терапии, тобто ситуації, коли той, хто проходить навчання, приїжджає на кілька днів в інше місто і проходить терапію концентровано. Зважаючи на те, що в Україні члени МПА розосереджені в основних містах (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса), підвищується можливість проходження тренінг-терапії у незалежного від місцевого співтовариства тренера-терапевта. Це корисно, особливо у зв'язку з поки що вузьким колом аналітичних місцевих спільнот.

Супервізійний розділ підготовки за стандартами ЄФПП передбачає можливість частини супервізій зі скайпу і, відповідно, не аналіз, а аналітичну терапію в залікових випадках. Теоретичну підготовку систематизовано у теоретико-супервізійній програмі (ТСП), яка буде проводитись за планом в основних містах України.

Існує можливість участі в освітніх програмах спорідненої організації у Росії. Це Товариство Психоаналітичної Психотерапії (ОПП, див. посилання), член ЄФПП, тренер-терапевти якої валідизовані для УАПП. Також можлива участь у програмах усіх зарубіжних товариств, які є членами ЄФПП.

Шлях підготовки з психоаналітичної психотерапії в рамках програм УАПП, звичайно, потребує часу та зусиль, без цього неможливе навчання в галузі психоаналізу. Однак, як показує досвід, необхідна особиста психотерапія у досвідченого тренера-терапевта допомагає кандидату, одночасно з набуттям досвіду, вирішувати власні невротичні проблеми до власної користі, тобто. «поєднувати вчення та лікування».

Виникає питання: наскільки навчання психоаналітичної психотерапії відрізняється від навчання аналізу, чи не є воно «сурогатом» чи «другосортним навчанням»?

Високі стандарти ЄФПП та той факт, що багато членів ЄФПП, одночасно є членами МПА, є відповіддю на це питання. Крім того, як це випливає з констатації сучасної ситуації в Україні та за кордоном, затребуваність та доступність психотерапії вища, ніж затребуваність та доступність психоаналізу.

Психоаналітична психотерапія застосовна при більш різноманітної психопатології, а й не тільки. Педагогіка, соціальні та культурологічні інституції можуть, як показує досвід європейських країн, потребувати та використовувати психоаналітичні методи у найширшому розумінні цього питання. Тут ще відкрито майже незаймане поле для поширення впливу психоаналітичного підходу в Україні. Практика психотерапевта не менш різноманітна, не менш економічно виправдана, ніж практика психоаналітика. Відмінність полягає у професійних спільнотах, що зазначено слововживанням «психоаналітик» та «психотерапевт». У деяких країнах є інша назва психоаналітичної психотерапії – глибинна психологія. Також важливо, що валідизований МПА психоаналіз у його традиційному розумінні має право проводити лише кандидат чи член МПА.

Як співвідноситься освіта у рамках ЄФПП із навчальними програмами місцевих психоаналітичних спільнот?

В основних містах України існують місцеві професійні спільноти, орієнтовані на МПА та визнають законність та обґрунтованість міжнародних вимог та стандартів у галузі психоаналізу (див. посилання). У таких спільнотах перебувають і дійсні члени МПА, і кандидати МПА, і психотерапевти, які мають досвід та підготовку у різноманітних верифікованих програмах. Такі міські спільноти виконують, можливо, найважливішу функцію поширення психоаналітичного знання. Вони проводять навчальні програми та допомагають з організацією тренінгу з психоаналітичного ориентированной

психотерапії для початківців за стандартами своїх товариств. Таке навчання є пропедевтичним, вступним, якоюсь ініціалізацією. Воно дозволяє ознайомитися з основами психоаналітичного знання та визначитись у своїй психотерапевтичній ідентичності.

Таке навчання за стандартами міських спільнот передбачає в результаті вступу до місцевого суспільства. Це навчання може потім перетворюватися і продовжуватися вже за країндартами ЄФПП та МПА, припускаючи можливий вступ до цих міжнародних організацій, представлених в Україні УАПП та УПО відповідно.

Але тоді виникає закономірне питання: чи є потреба у всеукраїнській спільноті, чи не достатньо для здійснення професійної діяльності просто членства у своєму міському суспільстві?

Для деяких психотерапевтів це справді так і є з огляду на недостатню європейську інтегрованість України та відсутність законодавчих вимог у цій галузі. Стандартна підготовка психологів у вітчизняних університетах та лікарів з психотерапії не має і віддалено такого рівня в галузі психоаналітичної терапії, який мають рядові члени міських аналітичних спільнот, що пройшли різноманітні освітні програми та мають великий клінічний досвід. Такий рівень – величезний крок та велике завоювання у галузі психоаналітичної підготовки в Україні.

Проте ситуація змінюється до того, що, як би наша українська кваліфікація і не була гарною, вона повинна відповідати загальноприйнятим у Європі та цивілізованому світі нормам та правилам. Ця тенденція, звичайно, продовжуватиметься, долаючи звичку до ізоляції. І ще, що, на наш погляд, є важливим стимулом до побудови системи професійного тренінгу та створення власної організації психотерапевтів психоаналітичного спрямування.

Це – можливість брати участь у професійному житті в Україні та у світі не як забавні аматори, але повноправні учасники всіх конференцій, програм, публікацій, усіх живих та цікавих подій аналітичного життя, в які багато талановитих українських психотерапевтів поки що інтегровані лише частково.

УАПП має, і має до цього всі підстави, виправдати такі нагальні потреби тих професійно ангажованих людей, кому побудова психоаналітичного простору в Україні є і привабливою та можливою реалізацією їхньої професійної та людської місії. Тому що це – зовсім непогано – бути першими.

М. Суслов
Голова Тренінг-комітету